Простори імен

Створення простору імен

Простір імен (namespace) — основна одиниця модульності в ClojureScript. Простори імен схожі на пакети в Java або модулі в Ruby та Python. Вони створюються за допомогою макросу ns. Якщо ви бачили код на ClojureScript, ви могли помітити щось подібне на початку кожного файлу:

(ns myapp.core
  "Some docstring for the namespace.")

(def x "hello")

Простори імен динамічні, що дає змогу створювати їх у будь-який час. Існує домовленість, що на кожен файл повинно бути по одному простору імен. Зазвичай, простір імен створюється на початку файлу, після якого може бути рядок з документацією.

Раніше ми розглянули змінні та символи. Кожна змінна зв'язана з простором імен, в якому вона створена. Якщо створити змінну окремо від простору імен, вона автоматично буде зв'язана з простором імен cljs.user, що існує за замовчуванням:

(def x "hello")
;; => #'cljs.user/x

Завантаження інших просторів імен

Створювати простори імен та змінні в них дуже просто, але в цьому не було б сенсу, якщо не можна було б використовувати символи з інших просторів імен. Макрос ns вміє завантажувати інші простори імен і має для цього наступний синтаксис:

(ns myapp.main
  (:require myapp.core
            clojure.string))

(clojure.string/upper-case myapp.core/x)
;; => "HELLO"

Як ви можете бачити, ми використовуємо повністю кваліфіковані імена (простір імен + ім'я символу) для доступу до змінних та функцій з іншого простору імен.

Хоч так ми й можемо використовувати змінні з інших просторів імен, цей спосіб надмірно багатослівний. Буде дуже незручно, якщо простори імен матимуть довгі імена. Директива :as використовується для створення додаткових (звичайно коротших) імен для просторів імен. Ось як це виглядає:

(ns myapp.main
  (:require [myapp.core :as core]
            [clojure.string :as str]))

(str/upper-case core/x)
;; => "HELLO"

Також в ClojureScript можна посилатися лише на конкретні змінні та функції з іншого простору імен за допомогою директиви :refer, після якої записується вектор символів, що відповідають іменам функцій та змінних з цього простору імен. Фактично, такі змінні стають частиною поточного простору імен.

(ns myapp.main
  (:require [clojure.string :refer [upper-case]]))
(upper-case x)
;; => "HELLO"

І нарешті, ви повинні знати, що все, що є у просторі імен cljs.core, автоматично завантажується у всі простори імен, тому змінні та функції з цього простору імен не потребують явного завантаження. Інколи ви можете створити змінну з ім'ям, яке вже є в cljs.core, що призведе до конфлікту. Для цього в макросі ns є директива, що дозволяє вказувати імена, які не будуть завантажені в поточний простір імен.

Розглянемо такий приклад:

(ns myapp.main
  (:refer-clojure :exclude [min]))

(defn min
  [x y]
  (if (> x y)
    y
    x))

Також в макросі ns є інші директиви, як от :import для завантаження класів з коду батьківської платформи, та :require-macros, про яку ми поговоримо пізніше.

Простори імен та імена файлів

When you have a namespace like myapp.core, the code must be in a file named core.cljs inside the myapp directory. So, the preceding examples with namespaces myapp.core and myapp.main would be found in project with a file structure like this:

Ящко у вас є простір імен, наприклад myapp.core, код у ньому повинен бути у файлі core.cljs, що знаходиться у директорії myapp. Файлова структура проекту з просторами імен myapp.core та myapp.main буде виглядати наступним чином:

myapp
└── src
    └── myapp
        ├── core.cljs
        └── main.cljs

results matching ""

    No results matching ""